Артеріальна гіпертензія — одна із найпоширеніших хронічних захворювань у світі.
Статистика: щорічно у світі гіпертензія є причиною смерті більш, ніж 10 млн. осіб.
В Україні зареєстровано понад 12,6 млн. людей з цією хворобою, або, понад 35% населення.
Хочемо наголосити, що більшість людей з гіпертонією не відчувають жодних симптомів, проте підвищений артеріальний тиск чинить негативну дію на ряд органів і систем організму та збільшує ризик інфаркту міокарда, інсульту, захворювання нирок і периферичних артерій.
Вплив на різні органи і системи:
1. Серце і судини
Хронічно підвищене навантаження на лівий шлуночок (ЛШ) у пацієнтів з
АГ може призвести до гіпертрофії ЛШ (ГЛШ), порушення релаксації ЛШ, збільшення лівого передсердя, підвищеного ризику аритмій (особливо ФП), і підвищеного ризику серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду і серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду.
АГ збільшує ризик атеросклерозу та зменшує еластичність коронарних судин.
2. Нирки
АГ викликає звуження ниркових артерій.
АГ — друга за значимістю причина ХХН після діабету.
АГ також може бути характерною ознакою безсимптомного первинного захворювання нирок.
3. Гіпертонічна ретинопатія
Підвищення АТ може спричинити потовщення, звуження або розрив кровоносних судин очей (крововиливи у сітківку, мікроаневризми, тверді ексудати)
4. Головний мозок
АГ збільшує поширеність уражень мозку, яких транзиторна ішемічна атака (ТІА) та інсульт є найбільш драматичними гострими клінічними проявами.
Рівень систолічного артеріального тиску, що перевищує нормальне значення на 20 мм рт. ст., а діастолічного – на 10 мм рт. ст., пов’язаний зі збільшенням ризику смерті від інсульту або серцево-судинних захворювань у 2 рази.
Який рівень артеріального тиску відповідає діагнозу « артеріальна гіпертензія»?
Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):
- більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);
- більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).
Ступені артеріальної гіпертензії:
- I ступінь — підвищення артеріального тиску вище 140/90 мм рт.ст.
- II ступінь — підвищення артеріального тиску вище 160/95-100 мм.рт.ст.
- III ступінь — показники артеріальної гіпертензії більші ніж 180/110 мм рт.ст.
Які симптоми можуть вказувати на підвищення артеріального тиску?
- сильні головні болі
- біль у грудях
- запаморочення
- утруднене дихання
- нудота
- блювота
- розмитість зору або інші порушення зору
- втома
- занепокоєння, спантеличеність
- шум у вухах
- носові кровотечі
- пітливість
- неритміне серцебиття.
І насправді список є дуже великим та специфічним для кожної людини.
Як можна запобігти артеріальній гіпертензії та/або зменшити її негативний вплив на організм?
В основі профілактики гіпертензії і кращого контролю її симптомів лежить зміна способу життя.
1.Відмова від шкідливих звичок. Вживання лише 1 алкогольного напою на день достатньо для підвищення артеріального тиску (АТ) у здорових людей.
У дослідженні взяло участь 19 548 людей віком від 20 до 70 років. Було встановлено, що систолічний АТ був на 1,25 мм.рт.ст. вищим у людей, які вживали 12 г алкоголю на день; і підвищувався до 3,10 мм.рт.ст. після прийому 48 грамів алкоголю на день.
Діастолічний АТ був на 1,14 мм.рт.ст. вищим у дорослих, які вживали 12 г алкоголю на день; і на 3,10 мм.рт.ст. — у тих, хто вживав 48 г алкоголю на день
2.Відмова від куріння: У курців гіпертензія (гіпертонічна хвороба) розвивається набагато швидше і протікає важче, ніж у тих, хто не курить.
3.Дієта: для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями рекомендована DASH-дієта. Ця дієта багата фруктами, овочами, бобовими та нежирними молочними продуктами. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією суворе дотримання дієти DASH сприяє кращому контролю рівня артеріального тиску.
4.Зменшення кількості солі в добовому раціоні: Для людей з гіпертонією ми рекомендуємо зменшити споживання натрію з їжею. Розумною метою є зниження щоденного споживання натрію до <2,3 г натрію або 6 г хлориду натрію)/день, трохи менше чайної ложки, включно з «прихованою сіллю» в маринадах, копченостях, ковбасах, соусах і навіть у звичайному хлібі.
5.Збільшення фізичної активності: рекомендуються аеробні фізичні навантаження: ходьба, їзда на велосипеді, підйом по сходах, робота в саду, біг, плавання, гребля, катання на ковзанах і лижах. Взагальному рекомендовано принаймні 150 хвилин фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень; це відповідає приблизно 30 хвилинам на день, п’ять або більше днів на тиждень.
Очікуваний результат кожної з методик зміни способу життя – зниження систолічного артеріального тиску на 4-5 мм рт. ст. і на 2-4 мм рт. ст. – діастолічного. Це не стосується дієти зі зниженим вмістом натрію, насичених і загального жирів, але із збільшеною кількістю фруктів, овочів і цільнозернових продуктів, оскільки її дотримання здатне знизити рівень систолічного артеріального тиску приблизно на 11 мм рт. ст.
Джерела інформації:
1. Сайт UpToDate
2. Медична спільнота КардіоКлуб
3. Український медичний часопис