Щорічно 2 квітня відзначається Всесвітній День розповсюдження знань про аутизм. Цей день встановлений Генеральною асамблеєю ООН 18 грудня 2007 р. (резолюція №A/RES/62/139). Мета цього дня – інформувати суспільство про проблеми аутичних дітей, наголосити про необхідність допомагати людям, що страждають від невиліковного захворювання та підвищувати рівень їх життя.
Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС)) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Ці люди потребують особливих умов, але правильний підхід до дітей та дорослих з аутизмом дозволяє їм отримати освіту і соціалізуватися, бути повноправними членами суспільства. З таким діагнозом можливе повноцінне, щасливе життя – за умови правильного підходу до дитини, інклюзивної освіти, втручання лікарів. Правильний підхід у ранньому віці до дітей з виявленими проблемами дозволяє їх повертати у коло однолітків для подальшої соціалізації і навчання.
Точні причини аутизму досі не встановлені. Науковці вважають, що найімовірніше аутизм виникає при поєднанні генетичних факторів і несприятливого зовнішнього впливу (від поганої екології до медикаментів під час вагітності). Підвищена концентрація тестостерону у немовляти під час внутрішньоутробного розвитку, за деякими даними, також може бути причиною неврологічного розладу в майбутньому. Порушення в розвитку мигдалевидного тіла спостерігаються абсолютно у всіх аутистів , адже даний орган відповідає за емоції і спілкування, тому вади його розвитку також можуть призвести до розладу. Отже основні (не генетичні) причини, які можуть сприяти виникненню аутизму:
- порушення харчування й обміну речовин;
- потрапляння в організм важких металів, нейротоксинів, схожий вплив можуть мати ліки, які приймають вагітні під час загрози переривання вагітності;
- біохімічні чинники (неправильний обмін ферментів, тощо);
- порушення мозкової діяльності;
- порушення кісткового і загального моторного розвитку;
- сучасний темп життя: стреси, нервозність, перевтома.
Немає науково обґрунтованих даних щодо зв’язку між вакциною проти кору, коклюшу та краснухи і розвитком аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.
Вилікувати аутизм нереально, але можна значно полегшити перебіг захворювання.
Симптоми аутизму проявляються здебільшого до 3 років. Найчастіше, дитина майже не говорить і поводиться не так, як її однолітки. Бувають випадки, коли дитина таки говорить. Але з часом ці навички втрачаються. Дітки, хворі на аутизм, під час ігор часто монотонно повторюють одну і ту ж дію. Вони бавляться одні, їм не цікаві ігри з однолітками чи дорослими. Батькам варто звернути увагу на типові похитування, надмірну любов до гойдалок, особливу увагу до кількох предметів. Малюки, які страждають розладом аутизму, не відкликаються на своє ім’я. З ними важко або неможливо встановити зоровий контакт. Вони часто мало жестикулюють, люблять приймати певні пози та фіксувати один вираз обличчя.
Загалом описати типову поведінку хворого на аутизм неможливо. Конкретна форма захворювання у кожному конкретному випадку проявляється інакше. Проте можна виділити кілька ознак, з якими варто звернутися до лікаря:
- проблеми з розвитком мови;
- ігри на одинці;
- проблеми у спілкуванні з однолітками;
- повторюваність дій;
- неможливість встановити зоровий контакт;
- дитина мало жестикулює;
- залежність від рутини: одного і того ж маршруту прогулянки, чіткого розпорядку дня, тощо;
- складнощі стосовно координації рухів, ходіння навшпиньки;
- підвищена чутливість до шуму, музики, світла, одягу, запахів, купання.
Згідно статистики, діагноз «аутизм» трапляється досить часто – один випадок на 100-160 дітей. Однак, ця цифра дуже приблизна. Частіше на аутизм страждають хлопчики, ніж дівчатка (приблизно у пропорції 4:1), але в дівчаток хвороба перебігає набагато складніше.
«Люди дощу» часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як у сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка і розуміння. Аутизм неможливо вилікувати, проте з часом можна адаптувати таку людину до соціального життя.